Серце крається... Що ми втрачаємо?! Шо ми вже втратили?!! Душу... Боже, помилуй нас, бо ми в метушні безглуздій втрачаємо частку Духу Твого!
Рідні мої! Народе мій! А які в них очі!! Де ви зараз побачите такі очі?! Спимо, повиті жидовою... Боже мій, Боже моєї Вкраїни! Остережи дітей Твоїх, зупини цю навіжену отару "правнуків поганих"! Даруй нам Пастиря Доброго, даруй Вождя дітям Твоїм, якому повірили вони - і не схибили у вірі своїй, і не були зраджені у своїх сподіваннях... Матір Божа, Покровонько Роду мого, заступи нас перед Спасителем людей, коли гніватиметься Він на нас за алчність і пустодухість нашу. Заступи! - бо немає меж гріхам нашим, і немає міри кари Наймилосерднішого, тому шо й Його терпінню та милосердю є межа... Помилуй, Господи, нарід мій, по великій милості Твоїй! Амінь..

Думаю так само. Лише проводир не допоможе (принаймі швидко), якщо кожен із нас сам не почне преображатися. Такі очі - духовний стан. хіба жид лише тепер почав сповивати?