МЕДВЕДЧУК Г. К.(м. Меджибіж) Вишивка — це унікальне народне мистецтво, що розкриває невичерпне багатство людської творчості, хисту і фантазії і має широкі аналогії в культурі інших народів. Дані археологічних розкопок, свідчення літописців і мандрівників минулого дозволяють твердити, що початки мистецтва вишивання сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи.
Рушник, як особливий, високого рівня сакральності предмет, характерний
для багатьох народів, головним чином слов’янської, балтійської та
угро-фінської груп. Українці, котрі належать до слов’ян, акумулювали у
надрах традиційної матеріальної і духовної культури значний масив
інформації у тканих та вишитих рушниках, яка становила цим значний
інтерес для всього світу.
Українська народна вишивка − унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. Впродовж сторіч-тисячоліть в народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком голки з ниткою.