| | Вхід у форум

П`ятниця, 2024-10-04, 8:29 AM

Правила дописування у форумі. Будь ласка, читайте їх :)

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Пасіонарія, Tana, ganzya  
Плахта
TanaДата: Вівторок, 2008-04-08, 12:12 PM | Повідомлення # 1
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Нагороди: 6
Репутація: 1080
Статус: Offline
Почитати уважно тут
В Галереї "Родовід"
"Руський жіночій одяг XVII ст." на Переплуття


Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня

Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012


Повідомлення відредагував Tana - Вівторок, 2008-04-08, 1:14 PM
 
яляДата: П`ятниця, 2009-04-10, 0:44 AM | Повідомлення # 2
друг
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 94
Нагороди: 2
Репутація: 21
Статус: Offline
Уууу Tana велике дякую, два дні качала матеріал, чоловіка прошу зробити ткацький станок і робити лялькам самобутні плахти. А поки, що роблю з готовоі тканини але по наданній Вами схемі. Клас кошулі теж суперові. Мені як раз бракувало нарядів по регіонам.

 
ganzyaДата: Субота, 2009-05-09, 8:04 AM | Повідомлення # 3
Активіст форума
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 818
Нагороди: 3
Репутація: 290
Статус: Offline
выложила книгу "Iсторiя українського костюма" Автор: Нiколаєва Т. В книге есть раздел о плахтах.

http://www.vyshyvanka.ucoz.ru/blog/2009-05-09-27


"Даром получили, даром давайте" ("Еванг. от Матф.", гл. Х, ст.8.)
 
ganzyaДата: Субота, 2010-01-02, 1:03 PM | Повідомлення # 4
Активіст форума
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 818
Нагороди: 3
Репутація: 290
Статус: Offline
посмотрите, старинная плахта, очень хорошие фотографии
http://community.livejournal.com/nar_art_textil/4990.html#cutid1


"Даром получили, даром давайте" ("Еванг. от Матф.", гл. Х, ст.8.)
 
TanaДата: Субота, 2010-08-07, 3:08 PM | Повідомлення # 5
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Нагороди: 6
Репутація: 1080
Статус: Offline
Кілька фото, знайдених в мережі


Українське народне вбрання: плахта
p ЖЖolga-maximenko:

Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ (переважно вовняної картатої тканини), є дуже давнім видом поясного одягу. Зокрема, Семен Скляренко, автор історичних романів “Святослав” та “Володимир”, зазначає, як Малуша “одягла сорочку, обернулась плахтиною, завила пояс”. Однак тут письменник має на увазі, найімовірніше, одноплатову запаску – жіночий одяг у вигляді шматка тканини, що використовувався замість спідниці для обгортання стану. Зображення жіночих фігур, обгорнутих шматком тканини в клітку, зберегли ще малоазійські пам’ятки VII-VI ст. до н.е. Запаска, як різновид незшитого поясного одягу, побутувала майже на всій території України, відрізняючись при цьому різними варіантами оформлення, залежно від місцевості. Характерні для Середньої Наддніпрянщини запаски – це два шматки досить товстого неваляного однотонного сукна різної ширини, частіше чорного та синього кольорів (двоплатова запаска). Спочатку на талії пов’язували задню частину, ширшу і довшу, чорного кольору (відома під назвами “позадниця”, “сіряк”, “плахта”), потім спереду закріплювали другу, вужчу й коротшу, густіше зіткану синю запаску – “попередницю”.

На генетичний зв’язок плахти із запаскою вказує той факт, що задня запаска іноді також називалася плахтою.

Етимологічний словник так пояснює значення слова “плахта”:

“мешок из грубого холста, власяница, головной платок с золотой ниткой, нижняя юбка”; укр. плахта “нижняя юбка, платок на голову, простыня, полотно”; сербохорв. плахта “простыня, скатерть”; словен. plahta “одеяло”, рlа hutа “грубый холст”; чеш. рlасhtа “занавес, парус”; слвц. рlасhtа, рlaсhа; польск. расhtа – то же; в.-луж., н.-луж. расhtа. Из *рlахъtа, связанного с предыдущим, а также с польск. раski “плоский” и русск. “плащ”. Тобто спершу під плахтою розуміли шматок цупкої тканини.

Слово “плахта” в значенні “покривало, килим з картатої декоративної тканини” зафіксоване в Тлумачному словникові української мови. Його майстерно вжила Леся Українка, описуючи мальовничу українську природу:

Далі, все далі! Он латані ниви,

Наче плахти, – навкруги розляглись!

Плахта була характерним елементом святкового костюма на Середній Наддніпрянщині протягом усього XIX ст. На неї йшло більше саморобного сукна, ніж на будь-які види незшитого поясного одягу – близько 4 м. Тканину для плахт виробляли з сировини вищої якості, із застосуванням складнішої ткацької техніки. Барвиста (переважно картата) плахта іноді додатково вишивалася вовною або шовком, що робило її ще гарнішою.

Спершу плахта була суто локальним типом убрання, проте з часом поширилася по всій території Середньої Наддніпрянщини і стала одним із невід’ємних компонентів національного жіночого костюма. Виконувалася плахта з двох полотнищ 1,5-2 м завдовжки, які зшивалися приблизно наполовину або на дві третини, після чого перегинались удвоє так, щоб зшита частина охоплювала фігуру ззаду, а незшиті крила (криси) вільно звисали по боках. Як і запаску, плахту закріплювали поясом, під який іноді підтикали передні кути крил плахти. Ззаду крила розходилися, і з-під них було видно частину зшитої половини плахти. Кожну пілку орнаментували до половини на лицьовому боці, а решту – на зворотному. Якщо з незшитим поясним одягом дівчата не носили фартух-попередницю (частіше її вдягали жінки похилого віку), то з плахтою вона була обов’язковою як для старих, так і для молодих. Художньому оформленню плахт приділялася особлива увага. На свята у заможних сім’ях носили дорогі ошатні плахти, а спереду пов’язували важку візерунчасту вовняну запаску. Окрім описаної, побутував й інший вид плахти — без зовнішніх крил, тобто наче половина плахти. Вона складалася з двох зшитих пілок; носили її на Чернігівщині та Полтавщині небагаті селянки.

Наприкінці XIX ст. плахта вийшла з ужитку в більшості регіонів України. Її замінила спідниця – вже не з домотканих, а з фабричних матеріалів. Це знайшло своє відображення, зокрема, в народних піснях. Наводимо уривок однієї з них (записана Павлом Чубинським):

Продай, милий, дві телички,

Та справ мені дві спіднички,

Щоб я в плахті не ходила,

Щоб я людей не смішила.

(Павло Чубинський, 1874).

Місцевий традиційний одяг перетворювався на обрядовий чи святковий або ж доношувався старшим поколінням.

А коли українці хотіли підкреслити несхожість між двома предметами, явищами і т. ін., то з властивим їм почуттям гумору казали: “Так схожий, як попове теля на Маринчину плахту”.

Джерела:
Словник української мови, том VI.

Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма.

Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток.

http://dic.academic.ru


Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня

Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
 
Анна-АннушкаДата: Вівторок, 2010-08-24, 1:20 PM | Повідомлення # 6
відвідувач
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 23
Нагороди: 0
Репутація: 5
Статус: Offline
ganzya, фото причудові!!! Оце міркую - чи й собі плахту організувати? ...кортить!!! wink
Tana, дякую за таку кількість інфо. А у моєї прабабці була колись... Тільки я тоді не розуміла - що за таке покривалко... От дурепа була...


Посміхніться!!! Все буде добре!!!
 
ModДата: Четвер, 2012-01-05, 2:32 AM | Повідомлення # 7
побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 298
Нагороди: 1
Репутація: 126
Статус: Offline
нишплорила по сайтам і натикнулась на сучасні плахти (реконструкцію), вони такі сачні, якби могла всі б потягла до себе в скриню biggrin
Рідна Мода

Додано (2012-01-05, 2:32 AM)
---------------------------------------------
Полтавская губерния. Плахты, гардины и коврик из учебно-ткацкой мастерской Миргородского Уездного Земства Полтавской губ., в с. Олефировке. Олефировская ткачиха в местном костюме со старинным шелковым фартуком, затканным серебром, в черной корсетке и монистах. Начало XX века.




Повідомлення відредагував Mod - Середа, 2012-01-04, 4:50 PM
 
ModДата: Неділя, 2012-06-03, 9:31 PM | Повідомлення # 8
побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 298
Нагороди: 1
Репутація: 126
Статус: Offline


 
TanaДата: Вівторок, 2013-07-16, 11:24 PM | Повідомлення # 9
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Нагороди: 6
Репутація: 1080
Статус: Offline
Звідси

Плахти із зібрання Василя Тарновського

Одним з різновидів поясного жіночого вбрання українок є плахта. Плахта – одяг, який складається з двох довгих (до 180 см – повна плахта) полотнищ шириною до 50 см, на дві третини зшитих між собою краями. Носили її, склавши удвоє зашитим кінцем під низ. Другий, не до кінця зшитий, кінець лягав на нижній, його крила розходилися, прикриваючи жіночу постать з боків. Плахту закріплювали на талії поясом, спереду одягали запаску.
Відомі джерела надходження вказують на широке побутування цього виду поясного жіночого одягу по всій Чернігівщині: його носили і прості жінки, і представниці козацької старшини; в останніх побутували плахти, ткані шовковими нитками.

Колекція тканих плахт Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського налічує 84 одиниці збереження: як цілих речей, так і фрагментів, які датуються серединою ХVIII – початком ХХ століть.

Оскільки плахту могла виткати не кожна жінка, їх купували. Дорога, ткана перебором, повна плахта була не всім доступна, тож виготовлялися ще й неповні плахи. Вони були удвоє коротшими з повністю зшитими полотнищами.

Характерною особливістю декору плахти є її картатість. Картки утворювалися перетинанням різноколірних орнаментальних смуг основи та піткання. Виткана таким чином плахта звалася простою, часто – рябенькою, а техніка ткання – плахтово-човниковою. Складнішою, плахтово-перебірною технікою ткалися так звані плахти-закладанки, картки яких були “розкреслені” вузенькими подвійними або потрійними лініями і заповнювалися різного кольору геометричними мотивами. Найпоширенішими були мотиви чотиричастинних ромбів, ромбів з відростками, розеток, зірок, хрещатих мотивів. Вони густо вкривали ті частини плахти, які були добре видними – крила та частину зшитого кінця, що виглядав ззаду з-під розтулених крил. Центральна частина виробу декорувалася скромніше.

Один зразок плахтового ткання музейної колекції походить із зібрання Василя Тарновського. Це – невеликий фрагмент, розміром 36 х 56 см; орнамент – ромби, ромби з відростками, трикутники тощо – витканий по синьому тлу гірчичними шовковими нитками, у декорі присутні також білий і червоний кольори. Датується серединою – кінцем ХVIII ст.

Ще одну унікальну плахту маємо завдяки В.В. Тарновському. Синя вовняна тканина суцільно вкрита ромбами, квадратами, розетками, деревоподібними мотивами, тільки не тканими, а вишитими різнокольоровим шовком. Композиція вишивки нагадує народні жіночі сорочки ХІХ ст. Плахта виготовлена у середині ХVIII ст. і, безперечно, дуже коштовна.


У ХХ ст. це вишукане вбрання остаточно витіснили з побуту спідниці.
Віра Зайченко, науковий співробітник

Чернігівського історичного музею

імені В.В. Тарновського, заслужений

працівник культури України


Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня

Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012


Повідомлення відредагував Tana - Вівторок, 2013-07-16, 11:27 PM
 
ЯгаДата: Четвер, 2013-11-07, 6:43 PM | Повідомлення # 10
побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 464
Нагороди: 0
Репутація: 477
Статус: Offline


мене можна знайти у фейсбук; також я викладаю фото на google+ Бажаю всім успіхів
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші форумчани за кількістю коментарів:


Будь ласка, утримайтесь від розміщення схем і зображень наступних виробників: Lanarte, Michael Powell, Margaret Sherry, Faby Reilly Designs, Solaria Gallery, Janlynn Corporation, Stoney Creek, HAED.