я так собі пояс робила - просто прив'язуеш товсті нитки до якоїсь планки, донизу - якійсь груз, щоб звисало рівненько донизу. Й руками ткеш. Довго, але цікаво.

Рамки з рухливими верхніми-нижніми планками можна знайти там, де все для вишивки - називаються гобеленові рамки, для гобеленової вишивки. Намотуються нитки так - у тебе в руках нижня планка, у когось верхня, ти на свій кінець ставиш початок нитки, потім хтось третій біжить до второго, перехиляє нитку крізь його сторону, біжить до тебе... Потім верхній жмут ниток намотуеться на верхню ланку, залишається нижній. Конструкція закріплюеться в боковинах. Соткала знизу, до верху рамки - перекрутила: вниз пішло соткане полотно, зверху чисті нитки залишились. Зіткала до кінця цієї сторони ниток - протягнула нитки далі, так щоби сотканий кусок був знизу. Знову усе намотала. Дішла до верху - отримала фактично неперервну стрічку, замкнуту у коло. Розрізала, нитки основи у вузлики затягнула.
Таким чином можна вдвічі збільшити довжину плетеної стрічки. Це й для нерухливих рамок підходить, но там просто в два рази збільшується.

Щоб простіше було прокидувати нитки - береш полосу бумаги чи картону, проводиш під 1, 3, 5... нитками основи. Коли робиш цей ряд - ставиш полосу "На попа", нитки йдуть догори, під ними прокидуеш уток. У ткацких верстатах можна обидва ряди прокидувати, вручну доведеться другий руками набирати

Прибивати готове полотно зручно звичайною розчіскою.

Зрозуміло чи показати якось на прикладі?

Треба пошукати, може маю МК, що колись робила з цього приводу.

Нас у школі ткасти вчили, с першого класу навіть

Jasjka, а у мене така ж рамочка, хіба що менша (формату А2), для розділення ниток основи використовую звичайну добре обстругану і обточену наждачокю паличку. Прибиваю вдома виделкою, а на роботі майстриня використовує спеціальний пристрій, щось середнє між молотком і розчіскою, перепршую, я не знаю, як це називається.

А нещодавно до мене потрапив запакований станочок (дитячий явно)))) для ткання, німецький. Видно,Ю що предмет не використовувався, а от коробка від нього вже пошарпана. На спеціальні *шпулі* намотані нитки (човники це мабуть?), а для підбивання витканого прикріплено звичайну пластмасову розчіску (вона є і на картинці, що на коробці, так що все *як задумано виробником*). От ще сама пограюсь і напевно комусь передарую. Знати би ще, у кого є діти, що цікавляться таким.

Чарівниця - Берегиня форуму - 2012
моя майстерня на форумі
Приватна скринька на форумі заповнена. Пишіть тільки на elisa@ukr.net

Так, звичайно, якщо є така можливість. Проте, скажімо, я тчу на рамі, нитки перебираю пальцями (гобеленове ткання), прибиваю теж рукою, тож таке бердо не дуже й потрібне, хіба що просто, щоб нитки між собою не плуталися:), а от з довжиною часом проблема, бо з рамою надто не розженешся. При потребі мушу брати більшу раму. А тут, бачу, є певна подоба переднього і заднього валу, на який можна намотувати основу і готову тканину - то вже легше:)
А взагалі цей станок напевно більше для поясів згодиться. Я їх роблю з допомогою самого лише берда (подібного, як тут, тільки маленького), прив"язуючи передній кінець основи до себе, а задній до чогось нерухомого (до дверей наприклад, чи до стільця) - така собі мобільна конструкція виходить:). То там бердо теж рукою притримую, але при ширині пояса 5-10см це швиденько і зовсім не важко.

Додано (2011-03-24, 0:23 Am)
---------------------------------------------

Дещо нетрадиційний варіант гобеленового ткання (по-моєму пальчиками швидше і зручніше:)), але теж має право на існування. Без жодних станків та інших ткацьких хитромудростей. Замість човника - звичайна гобеленова голка (з тупим кінцем). Сторінка англійською, але візуально все цілком зрозуміло.
http://www.threadsmagazine.com/item....all

Bullet, мабуть цей спосіб якраз більше підходить для різних невеличких фрагментів і вставочок. Більше того, думаю, що таким чином основу можна натягувати по заданому лекалу (не обов"язково прямокутником) - наколоти шпильки по формі лекала з припусками на шви і усадку, а голкою в такому випадку якраз набагато легше працювати, особливо в дрібних деталях.
Якщо таки спробуєте, покажете результат?

А ваші пояси - чудові! Тільки я не уявляю як така краса робиться

Додано (2011-03-24, 1:00 PM)
---------------------------------------------
А той лінк, що ви дали просто безцінний, для тих хто хоче мати оригінальну сумочку

Додано (2011-03-24, 3:27 PM)
---------------------------------------------

Якщо хочеться щось типу рушникового ткання, чи доріжечку якусь - то тут може буте перебірне ткацтво або ткання на пряму нитку.
Перебірне ткацтво - це от з вашого допису # 22 вище з роботами Ганни Василащук - майже всі фото, крім кількох останніх. Робиться переважно на 4-ремізному верстаті, але можна примудритися і без нього - просто це доволі скурпульозна робота, треба вираховувати певну кількість ниток основи, через які прокидується нитка піткання і таким чином формується узор. Якщо знайду десь в себе більш детальний ілюстрований опис цієї техніки - викладу.

Ткання на пряму нитку - зразки теж є у викладених вами роботах Василащук (п"ять фото вкінці допису # 22, крім самої останньої) - набагато простіша техніка, для знайомства з ткацтвом - саме те, що треба.
Узор формується ніби такими "сходинками". Перш за все робиться ескіз малюнка на міліметровці, подібно, як схема для вишивки. Тільки тут одна клітинка в 2мм по вертикалі = 2 повним прокидкам піткання (2 рази туди-назад), а одна клітинка 2 мм по горизоналі = 2 ниткам основи.
Щось таке, як отут: http://www.chernorukov.ru/articles/?article=212

Вибачте за тупі питання, як навчусь, то певне сама з себе сміятимусь

Додано (2011-03-24, 4:05 PM)
---------------------------------------------
І, ще питання - товщина ниток онови і піткання має бути одинакова, чи різна, і якщо різна , то котра грубша, а котора тонша?