|
Творчий спадок Олени Пчілки
|
|
|
| Tana | Дата: Понеділок, 2014-02-10, 9:34 PM | Повідомлення # 62 |
 Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Mod, дякую!
Вперше знайдено http://elib.nplu.org
Альбом давно на форумі, але для нього, як для хорошого вина, прийшов час саме в цьому проекті.
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
 
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Mod | Дата: Вівторок, 2014-02-11, 1:40 PM | Повідомлення # 63 |
 побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 298
Статус: Offline
| Отакот, я так "часто" буваю на форумі що й не знаю, де що лежить 
 
|
| |
| |
| Tana | Дата: Вівторок, 2014-02-11, 1:49 PM | Повідомлення # 64 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Mod, вічним цінностям завжди час, вони завжди нові і актуальні. Так що все вчасно, Надю!
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Bullet | Дата: Вівторок, 2014-02-11, 11:44 PM | Повідомлення # 65 |
 маніяк графічних ліній
Група: Администраторы
Повідомлень: 11630
Статус: Offline
| Цитата Mod (  ) Отакот, я так "часто" буваю на форумі що й не знаю, де що лежить
Надя, я буваю частіше, але у нас так багато всього десь лежить, що тільки гуртом і знаходимо... 
Чарівниця - Берегиня форуму - 2012
моя майстерня на форумі
Приватна скринька на форумі заповнена. Пишіть тільки на elisa@ukr.net
|
| |
| |
| edeiveysvik | Дата: Понеділок, 2014-06-09, 1:06 AM | Повідомлення # 66 |
 друг
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 99
Статус: Offline
| Пасіонарія, підкажіть будь ласка, де можна замовити, чи придбати цей альбом Олени Пчілки, дякую...Давно шукаю цю інформацію в інтернеті... покищо марно((((
Вишивка- мій рятівний куточок, спокій моєї душі
|
| |
| |
| Tana | Дата: П`ятниця, 2014-09-19, 11:55 AM | Повідомлення # 67 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Дівчата, почути голос Лесі Українки можна тут
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Tana | Дата: П`ятниця, 2014-09-19, 7:46 PM | Повідомлення # 68 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Повизбирувала віршів:
Олена Пчілка
Весняні квіти
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, й травка,
Зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна,
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимовóго
До сонця ясногó!
Ті квіти дрібненькі.
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю:
Я їх позбираю
В пучечок докупки –
Для мами-голубки!
Метелик
Діти
бігають, стрибають,
Далі – весело гукають:
– Ах, метелик!.. подивіться!..
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!
Сонечко
Як стало
сонечко світити,
Як огріва навколо все!
Дитя мале зриває квіти.
Бабуся зіллячко несе…
Іванко
Біля
струмочку, біля калини,
Дудку Іванко зробив з вербини;
Гра-виграває в дудку Іванко,
Голос по гаю іде щоранку…
Мамо й доня
Погляньте на
двох їх:
Он з донею мати.
Чи можна ж маленьку
Ще більше кохати?!
Впадає
матуся.
Дівчатко милує, –
І рученьки й ніжки
Маленькі цілує!
Безконечна пісенька
Був собі
журавель
Та журавочка,
Наносили сінця
Повні ясельця.
Наша пісня
гарна й нова, –
Почнем її, братця, знова:
Був собі журавель
Та журавочка
(і так далі, без кінця).
Безконечна казочка
Був собі
баран та вівця,
Накосили вони стіжок сінця, –
А я знов почну з кінця:
Був собі баран та вівця
(і так далі, поки не докучить).
Морквяний вовк
(Волинськапісенька)
Їхав вояк
морквяний,
Коник буряковий,
Кожушина оріхова,
Жупан лопуховий;
Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
А піхва з фасолі.
Їде, їде вояченько,
Під ним коник скаче.
Надибали його свині:
«Злізай-но, вояче!»
Він вихватив пістолета.
Став свиней стріляти, –
Свині кулі похватали,
Нічим воювати!
Він вихватив шабельку,
Став свиней рубати,
Свині шаблю погризли,
Нічим воювати!
Як швидко літо проминуло!
Як швидко
літо проминуло!
Прийшла осіння пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!..
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Вітрець не віє вже тепленько, –
Жене понурі хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
Дивна хатка
Іду я та й іду,
Аж стоїть хатка на льоду:
Сама книшова,
Стріха цибульова,
Млинцем зачинена.
Ковбасою защепнена,
Салом замикана,
Маслом запечатана.
Лизнув я масла – відпечаталось,
Гризнув ковбаси – відщепнулося,
Над’їв млинця – відчинилося.
Увійшов в хатку,
Скинув сиву шапку, –
Аж там таке, матінко, яке!
Яєчня шкварчить,
Тоненько пищить,
А пироги вбоки,
Вареники вскоки,
По столу гасають,
Гопки витинають!
У миску влітають,
В сметані потопають!
Я ж над ними ласку мав,
По одному витягав,
У бездонний глечик складав.
А яєчня вся шкварчить
Та тонесенько пищить!
Мусив її рятувати,
На стіл з печі добувати;
Як став її викладати.
Перестала вона грати –
І шкварчати, і тонесенько пищати!
Так мені трапилося
У тій хатці на льоду, –
Пішов же я веселенький,
Співаючи «ду-ду-ду!».
І смішная, і втішная
Тая хатка на льоду!
Тямущий котик
Ну, й
розумний же наш котик!
Де такий і взявся?!
Чи у школі де навчався?
Чи такий вже вдався?
Казку хоч яку вам скаже,
Про жар-птицю, змія,
Пісню всяку заспіва вам –
Чиста чудасія!
Звідки ж котик тає знає?
Він книжки читає;
І читає, й розбирає,
Та на ус мотає.
Зимовий вечір
Пізній час,
моє дитятко.
Треба забавки складати!
Поцілуймось, голуб’ятко.
Час вже спатоньки лягати.
Хлопчик
встав, а котик Мурка
Глянув – знов собі співає,
Байдуже, що вітер гурка,
Мало стріхи не зриває.
Не
клопочеться й хлопчина, –
Хай там вітер завиває,
Хай там грає хуртовина,
Снігом вікна укриває!..
Хазяйство
Не мав
добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі курочку купити:
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі качечку купити:
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі гусочку купити:
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі овечку купити:
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі кізоньку купити:
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі корівку купити:
А корівка рику-рику,
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі собачку купити:
А собачка гав-гав-гав,
А корівка рику-рику,
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі котика купити:
А котичок няв-няв-няв,
А собачка гав-гав-гав,
А корівка рику-рику,
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі волика купити:
А воличок лапу-лапу,
А котичок няв-няв-няв,
А собачка гав-гав-гав,
А корівка рику-рику,
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Не мав добрий чоловік
Та із чого жити,
Мусив собі возика купити:
А возичок скрипу-рипу,
А воличок лапу-лапу,
А котичок няв-няв-няв,
А собачка гав-гав-гав,
А корівка рику-рику,
А кізонька стріку-брику,
А овечка бе-бе-бе,
А гусочка ге-ге-ге,
А в качечки носки — плоскі,
А курочка по сінечках
Кудкудах-кудкудах!
Сімейка
У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він, та вона,
Та старий, та стара,
Та Іван, та Степан,
Та Василь, та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косатих,
Та два парубки усатих.
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Tana | Дата: П`ятниця, 2014-09-19, 7:48 PM | Повідомлення # 69 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Хустина
(Уривок із поеми«Козачка Олена»)
Пролітала зозуленька
Через ясний бір,
Завітала дівчинонька
До козака в двір.
«Здоров, милий,чорнобривий!
Чи мене пізнав?
Як з іншоюповінчався,
То ще ж не стрівав!…
Та не схиляйголовоньки —
Не корить прийшла;
Була б довга тарозмова —
Година ж мала:
Уже стоїть осідланий
Твій кінь-воронець —
Треба хутко знаходити
Розмові кінець…
Од’їжджаєш ти,козаче,
У непевнупуть, —
Може ж, тобідоведеться
І руки згорнуть!
То ж колишня твоямила
Прощатись прийшла
Та гостинця напрощання
Тобі принесла:
Пам’ятаєш мережану
Хустину мою?
На весілля готувала —
Сього не втаю!
Не здаласяхустиночка
На весілля нам;
Але ж тобі вишивала,
Тобі і віддам!
Нехай здастьсяхустиночка
Не на те, щоб гнить,
А для славикозацької,
Сідельце укрить.
Добре ж твоє,козаченьку,
Серденько воліло,
Виступаєш зтовариством
За святеє діло.
Хай господь тебепровадить
У тую дорогу,
Нехай доля надворогом
Судить перемогу!
Коли ж будешнезрадливим,
Хай доля сприяє,
Нехай щастя сяхустина
Тобі привертає!
Повертайсь тодідодому
Із військом щасливо,
Хай розплете твояжінка
Коникові гриву!…
Коли ж в діловісвятому
Зрадиш, козаченьку,
Хай натрапиш,вертаючись,
На злу доріженьку.
Хай тоді у чистімполі
Ти марно загинеш
І моєю хустиною
Собі руки вкриєш!
Пам’ятай же теєслово,
Що тут говорила,
Як прощатисьприходила
Незвінчана мила!»
По тій мові пішла здвору.
Тихо біля хати,
Тільки чутно, якголосить
Жінка у кімнаті…
26 октября 1883 г. с. Колодяжне.
Прощання
Прощай, моя
люба, прощай, моямила!
Подай мені рукутвою!
Прийми ж ти,голубко моя сизокрила,
Останнюю сповідьмою.
Мандрую,
кохана, в непевнудорогу,
В тяжку невідомуюпуть;
Судилось здобутимені перемогу
Чи ранньою смертюзаснуть?
Хай буде як
буде! Не маювертатись
Назад з того шляху,що взяв,
Не маю тії корогвиодцуратись,
Що вільно і щиро язняв.
Жили й
поривання й надіїпалкії
У нас, моя вірна, вобох;
Ми щирую віру ідуми святії
З тобою
кохали удвох.
Чи треба ж
казать, що тебе незабуду?
Нехай не турбуєтьсясерце твоє!
З останнім диханнямхіба я позбуду
І думи, й коханнямоє!
Прощай! Хай
очей твоїх яснесіяння
Просвітить непевнуюпуть,
Хай любі стисканняруки, цілування
Не жаль, а одвагудають!
Село Колодяжне, 2 грудня, 1883
Лелека
Полтавські примовки
— Лелеко,лелеко!
До осені далеко?
— Якзамовкнуть жаби,
Як померзнуть баби,
Тоді осінь настане, —
Мені їсти не стане,
Полечу в інший край,
На той рік дожидай!
«Минула молодість!…Мов пісняпрошуміла...»
Минула
молодість!…Мовпісня прошуміла!…
У думах смутно ясхиляюся чолом —
Я чую смерть:неначе віє вже крилом
І заглядає в очі їїпостать біла.
Це ти,
нірвано вічная,сумна, немила?…
Безсилий чую жахперед твоїм лицем.
Пожди! Не поспішайз смертельним тим вінцем,
Нехай моя додолу щене пада сила!
Нехай на
любу Українунадивлюсь, —
Мій погляд променемсвятим палає;
Нехай з братами щея словом поділюсь,
Хай пісня
тая ще по світупогуляє.
Нірвана десьтуманом повилась…
І з мого серцяпісня знову полилась.
Волинь, 1889 р.
Волинські спогади
Волинь незабутня,країно славутня!
У пишній красі тикрасуєш!
Здавен твою бачуукраїнську вдачу,
Здавен мою душучаруєш!
Я рідную мову, тулюбу розмову,
В краях твоїх всюдивчуваю,
Те слово живуще — віки невмируще —
Я скрізь в тобісерцем вітаю.
Із словом жаданимта з людом коханим
Єднаєш ти в серцімоєму
Ті спогади ясні промилі та красні
Куточки в обширітвоєму.
Я іншу місцину, яклюбу годину,
У думці ніколи невтрачу;
В бездушнімпросторі, у мертвім околі,
Живе своє серце тамбачу.
У блисканні річки,в ясній невеличкій,
Обличчя ввижаютьсяявні;
У гомоні гаю, взеленім розмаю
Розмови вчуваютьсядавні…
Ви, Звягеля скелі,узгір’я веселі!
Ми з вами пак довгоживали!
Найкращії літа зжиття сього світа
Мої проміж васпролітали!
Ти, Случе ігриста!Вода твоя бистра
Багацько умчала зсобою,
І щастя ясного, ісуму ваяжого
Мого, — утеклоза водою!
Ти, Луцькстародавній, що досі слід явний
Ховаєш старої давнини,
Й тебе я спізнала,й тебе пильнувала —
Були то хорошіїднини!
Старезний твійзамок, дідизни останок,
Навік в моїй думцізостався.
І повідь весняна,широка, і давня
Та церковця, вкотрій прощався
Мій дух ізтобою!…Не жалем-журбою
Хотіла б тебеспом’янути,
Волинський куточку,де, мов в сповиточку,
Години ті сплятьнезабутні!
Миша — городянка і Миша —хуторянка
ВийшлаМишка-городянка,
Прехорошая панянка,
Раз у поле погуляти;
А при тім хотілавзнати,
Як там інші сестриМиші,
Польовнички, середтиші
Проживають,
Пробувають.
Мишка Мишку миттювзнала —
Як селянкапрацювала,
Колоски собізбирала.
— ПомагайБіг! — так гукнула
Городянка. Другавчула,
Розпиталася і в нору
Городянку запросила
По-простому,
По-сільському.
Там вона, бач,наносила
Колосочків, зернятрізних,
Корінців усякихпізніх;
І усім тимчастувала,
Городяночкуприймала,
Городянкапризволилась,
Дечому то йдивувалась:
— А се що увас такеє?
Що ж, воно собісмачнее…
Зветься як? —І городянка
Набік голову схиляла
Та стекольце, якпанянка,
До очей всепритуляла.
Побалакалигарненько,
І, як стало вжепізненько,
Городянка швидковстала.
Але подругу новую,
Тую Мишку польовую,
І до себе запрохала.
Отже, якось унеділю, —
В свято, бачте, надозвіллю, —
Хуторянка на часинку
Подалася до будинку.
Городянка виглядала,
Хорошенькопривітала:
— Будьздорова, гостя ждана!
Се гаразд, моякохана!
Бо якраз панівнемає,
Панство десь собігуляє
На банкеті. —
По сій мові у буфеті
Господиня тая Мишка,
Делікатненькакорпишка,
Почала всьогошукати,
Все ласенькедобувати.
Повела тоді сестрицю
У найкращуюсвітлицю:
Там на килимітурецькім
Посідали наші Мишки.
І горіхом смачним,грецьким,
Погострила зубкитрішки
Тая гостя польова.
Та хіба самігорішки?
О! Була там і халва,
І цукати, й пастила,
Хвиги-миги,марципани, —
Прямо їжа бездогани!
Але тільки щорозсілись
Та гарненькопримостились,
Коли це дзвінок якдзенькне,
На господу всю якбренькне!
Слуги кинулись…І вхату,
В тую пишную палату,
Увійшли і пані, йпан, —
Так і сяяв весьжупан!
Отже, Мишки нашішвидко
Повтікали, кудивидко!
І сказалахуторничка:
— Прощавай,моя сестричко!
Хай їй цур, оційпалаті!
Я волю у простійхаті
Простим зерняткомживитись,
Ніж на всі бокидивитись —
Чи не ввійде хто,не зрушить
Та ногою непридушить!…
Будь здорова, моялюбко,
Хай Господь тебеборонить,
Я додому йду,голубко, —
Там ніхто у нас недзвонить!…
Снігова Баба
— Ну-те, хтоз вас там бистріший?
То ідіть в садокскоріше!
Купи снігу тамлежать! —
Хлопці покликпідхопили,
Бабу з снігу враззліпили,
Очі з вугіллявсадили,
Рот із буряказробили,
От так «баба»!Молодці!
Ну, дивуйтесь, горобці!
Вишеньки — Сережки
— Ойвишеньки-черешеньки!
Чи великі гроші
Заплатила за васмама?
Такі ж ви хороші!
Іздалека вже васвидно,
А як стільчик взяти,
Отоді-то вже васможна
Добре пильнувати! —
Бере стільчичокГалюня,
На його злізає,
Тавишеньки-черешеньки
Любо розглядає.
— Чи не взятиб ягідочку,
Або пару, може?
А як, може,сваритиме
Матуся! Ох, Боже!…
Каже нянька, щоварити
Хотіла матуся…
«Варитимуть»,«сваритимуть!» —
Міркує Галюся.
Та хіба вже такбагато
Отам позначиться,
Як одною ягідкою
Хтось полакомиться?…
Тільки труднорозрізнити
Вишеньки гарненькі,
Бо докупочкизрослися
Хвостики міцненькі.
— Ну, дарма!Ще буде й краще, —
Думає Галюся, —
Я візьму собі двіпари,
Тепер не боюся.
Як повішати на вушка
Сережки неначе,
То сварить не будемама,
Хоч уже й побаче;
Лише любозасміється,
Любо поцілує,
Та ще більше тих«сережок»
Галі подарує!
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
|
|
| Tana | Дата: Середа, 2015-01-21, 9:27 PM | Повідомлення # 72 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Навіть дуже шляхетні та освічені не забували свого коріння. Маленька Лариса Косач.
Звідси
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Tana | Дата: Вівторок, 2015-02-03, 8:29 PM | Повідомлення # 73 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Леся Українка: невідома фольклористка
http://ethnography.org.ua/content....orystka
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
| Tana | Дата: Вівторок, 2015-02-03, 8:31 PM | Повідомлення # 74 |
|
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Статус: Offline
| Трошки про Лесю й Олену Пчілку зі слів Оксани Константиновської
http://jean123.sumno.com/reporta....u-groma
Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня
Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
|
| |
| |
|
| 
| 
