Власне хотіла братися за подарунки цій родині сама, але коли уточнила інформацію, скільки у них дітей, завагалася. Може, хто має час і може мені допомогти, буду рада.
Щоб не розписувати все заново, просто скопіюю сюди допис моєї інтернет-приятельки Юлії. "Сім'я, народжена в серці
Дорогі друзі!
Хочу познайомити Вас з дивовижною жінкою – мамою дитячого будинку сімейного типу Наталією Бучковською . Для тих, хто не знає, ДБСТ - одна з форм сімейного влаштування дітей-сиріт. ДБСТ не просто якийсь офіційний заклад, це реальна сім’я, просто дуже велика. Зараз у сім’ї Наталії Бучковської живе та виховується 13 дітей віком від 4 місяців до 21 року, 11 з яких прийомні.
Варто сказати, що Наталія не бере у свою сім’ю здорових безпроблемних дітей, бо вважає, що здорова дитина має великі шанси потрапити у сім’ю, а хвора або та, яка вже має негативний життєвий досвід – мінімальні.
Чого гріха таїти, мало хто з прийомних батьків наважиться взяти дитину з серйозним діагнозом, дитину, яка довгий час жила на вулиці, мала досвід розусиновлення або має інший колір шкіри. Троє дітей Наталії хворіють на ДЦП, двоє малюків мають контакт по ВІЛ, у інших також вистачає проблем зі здоров’ям.
І на всіх своїх дітей у Наталії вистачає любові, турботи, уваги та часу! Їй казали, що діти з ДЦП, яких вона бере, ніколи не будуть ходити, а вони завдяки її зусиллям ходять. Для цього Наталії довелось опанувати спеціальний масаж, купити спеціальні тренажери і, головне, щодня займатись реабілітацією. Її питали, навіщо вона бере дитину з розумовою відсталістю, яка ніколи не зможе здобути нормальну освіту, а вона «витягла» його і зараз він вчиться в звичайній школі.
Всі ми знаємо, як важко часом поєднувати роботу та сім’ю, а Бучковська не просто поєднує – вона працює директором дитячого будинку творчості і організовує та пише сценарії для різних конкурсів, робить костюми, ставить вистави… І все ву неї виходить легко та невимушено, і стільки в ній оптимізму! Коли знаходишся поруч з нею, то і сам заряджаєшся її оптимізмом.
А ще дивуєшся, як їй вдається зберігати свій оптимізм та віру в краще на тлі постійних побутових негараздів, які звалилися на неї в цьому році.
Спочатку у січні в найлютіші морози вийшов з ладу котел, який оплював будинок, і вся сім’я залишилась без тепла та гарячої води. Опалювали газовою плитою. Як наслідок, і вона стала виходити з ладу – зламалась духовка, в якій Наталія пече пиріжки для своєї великої сім’ї. А потім спрацював закон парних чисел і від різких перепадів напруги згоріли пральна машинка і холодильник.
Холодильник Наталя купила у кредит, маленьку пралку їй подарували спонсори. А ось на новий газовий котел та стабілізатор напруги грошей в родині вже не має. А ще б нову плитку, та не маленьку, а велику на 5 комфорок та з великою духовкою!
Звичайно, Наталя отримує допомогу на всіх дітей, зарплату мами-вихователя та зарплату за місцем роботи. Але лікування дітей з’їдає більшу частину бюджету. Розраховувати на допомогу держави марно (вже декілька років цій великій родині обіцяють надати машину, вже й відповідна постанова Кабінету міністрів є з її прізвищем, а машини все не має ). Знайти спонсорів в маленькому містечку на Волині, де живе Наталія, важкувато - там не має великого бізнесу та торгових центрів.
Мамусі, якщо хтось з вас може чимось допомогти цій родині, відгукніться, будь ласка! Ми будемо вдячні за будь-яку допомогу!"
Кажуть, що мама-вихователька цієї родини, пані Наталя, дуже горда жінка, звикла розраховувати тільки на себе, тому треба пильнувати, щоб не образити її, та допомогу у вигляді рукодільного дріб"язку, іграшок, книжок, думаю, вона прийме.
Усім, хто захоче, надішлю її поштову адресу в приват.
І ще, уточнення, - зараз у родині вже 16 дітей - 3 дівчинки та 13 хлопців, вік від 6 місяців до 21 року.