Goncha. попробувала трошки вирізувати, але страшно що ті обрізані нитки повилазять. Пробувала скачати з інету книжку Кулинич-Стахурської, але у всіх спробах виходить однаковий результат, про вирізування там дуже мало ( вона викладена відскановані сторінки, і не всі). Можливо після Паски пошукаю в крамницях, бо зараз освоюю штапівку.
МММ, якщо тонке полотно і добре притягнута нитка - не повилазять. Перевірено великою кількістю разів прання своєї серветки у Великодній кошик (найпершої, є в цій темі на 1 сторінці), якій уже N кількість років і переться рази два на рік, викручується і прасується. Поки нічого не повилазило.Способи вирізування є на першій сторінці теми. Пробувала вишивати качалочки опісля - теж усе нормально. Хочу ще спробувати по-поліськи, без хрестиків у куточках. Побачимо, наскільки вийде. Мені хрестики допомагають орієнтуватись.
А книгу Кулинич-Стахурської і собі хочу
Повідомлення відредагував Goncha - Вівторок, 2011-04-05, 8:45 PM
Привіт!!!! Вирізування мені дуже близьке, тому що в цій техніці виконала дві сорочки. Вишиваю натуральним шовком, по домотканому полотні. У нас на Буковині таке вишиття називають цирка. Якщо вийде виставлю фото а то в мене ну ніяк не виходить. http://i030.radikal.ru/1104/15/177557487d44.jpg
У---х, вийшло. Моя доця знає більше ніж я. У нас була колись панчішна фабрика. То ті люди що там працювали "мають" у них і купляю, але це дифіцит. Він дуже тоненький, розводжу в 6 ниток, гладь в 4. Правда ви пишете що хочете пробувати без хрестика, а я вишиваю пів хрестика, лише на поворотах хрестик. Тоді видно де різати, а де ні.
Український хардангер в дії: вже писала тут , пробувала тут, тепер знайшла нові зразки: рушник, Полтавщина, фонди Музею Гончара Не знаю, як заповнені квадратики. Можливо, як віконечко у вирізуванні, тільки подвійні?
І бонус (інше): рушник, Яготинський р-н, Київська обл
мене можна знайти у фейсбук; також я викладаю фото на google+ Бажаю всім успіхів
Рікі, мої оплески і велике захоплення! Неймовірний об"єм роботи, надзвичайна легкість і ажурність композиції! Вразило в саме серце! Чи можна вас попросити фото якогось елементу вишивки зблизька, щоб шви пороздивлятися? Будемо всі вдячні! Моя майстерня Найдорожче НАМИСТО на шиї у жінки - це руки її дітей, котрі її обіймають... Чарівниця - Майстриня вишивання - 2012
Пробувала скачати з інету книжку Кулинич-Стахурської, але у всіх спробах виходить однаковий результат, про вирізування там дуже мало ( вона викладена відскановані сторінки, і не всі).
Дівчата, дякую за відгуки на мою сорочку. Це робота дуже клопітка часу йде багато-багато. Зараз виставля поетапне виконання роботи. Це є розвід (ввиваночка і після неї хрестик) Після того як розвели, заповнюється коса гладь, і вирізується Це вже обвиті ниточки. Готове.
Надя, дуже акуратно, я теж сподіваюсь колись так навчитись. Вірю, це станеться раніше, ніж через 15 років )) Чарівниця - Берегиня форуму - 2012 моя майстерня на форумі Приватна скринька на форумі заповнена. Пишіть тільки на elisa@ukr.net
Історія Hardangersom (Hardanger) ( частина I [spoiler]Hardanger відомій в Норвегії Hardangersom або Hardangersaum, являється технікою вишивки білим по білому (hvitsom or kvitsaum) комбінованною з технішкою витягування та іншими рахунковими швами. Виконується на полотні з рівномірним переплетінням, як правило, на льоні або бавовні, з використанням лляних або перлинних бавовних ниток. Незважаючи на те, що традиційно вишивка виповнюється нитками натуральних кольорів (білими чи кремовими), супроводжуюча вишивка може бути виконана різнокольоровими нитками, як у випадку smoyg (pattern darning) і svartsom (blackwork), На початку цоьго століття, цей тип голкової роботи був відомій як Норвежське висмикування, свою ж нинішню назву Хардангер усладкував від містечка в гористій місцевості на Південно-Західному поберіжжі Норвегії, якраз на початку Хардангерових фіордів. В зв’язку з своєю географічною обособленністю, Хардангер розвинувся в дуже самобутній стиль техніки вишивки, характерний для цієї частини країни. Льон вирощувався місцево, тут же на місці він перероблявся на нитки та тканину. Цей домашній льон мав сіруватий відтінок. У віддаленій сільскій місцевості, Хардангер вперше був використаний для оздоблення частин банеду (святкової народної одежі) в оздобленні краю фартуха, краю кошмірців та манжетів на блузах, а також хандаплаг (покривала для нареченої) поєднуючи в собі техніки utskurdsaum (вирізування) та uttrekksaum (висмикування). Коли використання льону у побуті поширилось, Хардангер став улюбленою прикрасаю для скатертин, серветок, рушничків, простирадел, подушок та занавісок..
Блузка до талії 1900-1910, рахується була зроблена в Норвегії Хардангер має геометричний характер, з куточками та лініями пом’якшеними допоміжними техніками (швами). Традиційно дизайн базується на декількох геометричних формах: квадрат, прямокутник, трикутник, ромб, діагональ, зіг-заг та хрест, які можуть буті комбіновані в безліч візерунків, характерних для відповідних місцевостей. Історичне походження Хардангеру неясне. Кажуть Коріння походить з древньої Персії та Азії, похожі техніки були виповнені на марлі, або дуже тонкому сітчатому полотні кольоровими шовковими та металевими нитками. Вироби виконані цією технікою були знайдені тільки на одягу аристократів. Хардангер, як вид мистецтва дуже популяризувався в епоху Ренесансу, і потрапив до Європи через Візантію, з інших Азіатських культур. Під час Ренесансу підвищився інтерес до геометричних та орнаментових схем, декотрі з яких зображали людей та тваринні фігури. З поширенням використання лляних тканин для виготовлення одягу, техніка стала поширюватись за допомогю розповсюдження схем, книг та імпорту тканин, які переймались місцевими майстрами. Книги були в наявності і розповсюджувались з Германії та Італії. Найвідоміша була книга Munsterbuchlein зібрана Петером Квінтел, вийшовшою з друку приблизно в 1528 р. Вважається, що вперше ця техніка потрапила до Італії де і були витворені вишукані мереживні елементи Панто Тагліто та Панто Ріалто і пізніше розвинулись в Італійські рецетиліївські схеми, з яких і почалось відоме Панто Арія, Венеційске плетево (мереживо). Асізійська* (Ассизи (город в Италии, где родился и умер св. Франциск Ассизский) вишивка, виокремилась в самостійну в 1200-1300 роках.Такі шви як Гобеленовий і хрестик вишивались шовком різноманітною кількостю кольорів. В 1500 візерунки виконувались на лляній тканині яскравими кольорами і мотивами, котрі притаманні Норвежському Блєк ворк ( blackwork). Деякі традиції можуть буди просліджені до часів походів Вікінгів до Середземного моря. Хрестоносці серед вікінгів могли бути розповсюджувачами цього типу вишивки на території Скандинавії. Другі мотиви знайдені у Хардангерові, восьмикутна зірка, також поширений елемент у вишивці Індії в одночас являючись міжнародним символом. Ця зірка на протязі всієї письмової історії отожнюється з везінням (удачею) майже в кожній культурі світу. Восьмикутна зірка також символізує вісім напрямків компасу, а також всіх можливих напрямків людських доріг, ведучих до щастя. В Скандинавії, в особливості, восьмикутна зірка була магічним знаком, захисною ідеограмою сягаючою корінням до часів ідолопоклонства.
Скатертина, бавовна, початок 20 століття, Зроблена в США повна деталізація
Додано (2011-05-11, 4:20 Am) --------------------------------------------- Якщо когось зацікавить переведу решту, фотографії на жаль не додались. Вони є в оригіналі тут
"Якось буде... - ніяк не буде!.." Галина Чайка (Лановенко)
Повідомлення відредагував Oленка - Четвер, 2011-05-12, 11:26 AM
Будь ласка, утримайтесь від розміщення схем і зображень наступних виробників: Lanarte, Michael Powell, Margaret Sherry, Faby Reilly Designs, Solaria Gallery, Janlynn Corporation, Stoney Creek, HAED.