- Пані Марія, як ви ставитеся до тенденції поєднання етнофестивалів з екофестивалями?

- А чому би й ні? От, наприклад, «Країна Мрій» - етнофестиваль, який відбувається на природі, серед зеленої травички. Етнокультура нині – це ніби повернення до джерела, до наших витоків та коренів.

Тож логічно, щоб на фестивалі були не лише музичні розваги. До ідеї любові до рідної землі та вдягання вишитих сорочок абсолютно доцільно долучити пропаганду того, як не лише любити рідну землю, а й того, як її берегти. Ця ідея просто-таки геніальна! Звичайно, можна було зробити окремо і етнічний фестиваль, і екологічний фестиваль, але через кризу «Країна Мрій» втиснута в один день. Тому я дуже вдячна організаторам цього дійства за те, що вони взагалі наважилися його провести.

- Чи модно нині носити народне вбрання?

- Зараз вишиванка – це те, що міцно увійшло у наше життя. До речі, це відбулося і завдяки Олегові Скрипці та його фестивалю «Країна Мрій». Раніше вийти у вишиванці у місто – це був виклик! А зараз не мати вишиванки у своєму гардеробі вважається просто моветоном.

- Ви зараз вбрані у дуже гарну вишиванку. Чи багато у вас вишитих сорочок?

- О, їх у мене багато. Вистачить не лише на один фестивальний день, а й на три дні. Та й на тиждень – можу кожен день вдягатися інакше. Але ж ніде вишиванки вигулювати!..

Спілкувалася Vikaho