«Вишиванка» традиційна» запрошує на віртуальні прогулянки музеями, де зібраний український одяг та предмети побуту, зокрема, сорочки та рушники, прикраси, взуття. Також заглядаємо у приватні скрині і фотоальбоми, знайомимось з друкованими виданнями по історії костюму, техніками вишивання та ін. Фотоматеріали, скани та посилання на ресурси в мережі зібрані учасниками нашого форуму виключно з ознайомлювальною метою і є невичерпним джерелом натхнення для всіх, хто небайдужий до народного костюму та дійсно традиційної вишивки.
Сьогодні у випуску
Івано-Франківський краєзнавчий музей. Очіпок та інші жіночі головні убори МК по настилу
Івано-Франківський краєзнавчий музей. Виставка робіт заслуженого майстра народної творчості України п.Євгенії Геник. В експозиції представлені численні роботи, які висвітлюють різнобіччя творчості авторки: вишивка (рушники, серветки, напірники, доріжки, портьєри); ткацтво (запаски, пояси, обгортки, рушники, верети, накидки); головні убори (чільця, чоловічі капелюхи); прикраси з бісеру (ґердани, силянки, пояси).
Очіпок та інші жіночі головні убори (статті, фото, описи. Пошиємо собі?!)
В літературі знаходимо, що заміжні жінки ховали своє волосся під очіпок. Він має форму циліндричної шапочки з плескатим дном, а на потилиці має розтин на шнурівці. Одягнувши на голову очіпок, жінка стягує його і зав'язує.
В залежності від достатків господині, очіпки були з бавовняної матерії, з шовку, оксамиту і навіть з дорогої парчі. Колір: білі, сині, зелені, у бабусь — чорні, у вдовиць, що хочуть вдруге заміж — червоні. У молодих — білі вишиті.