Добрі чари з легкої руки - 3 Жовтня 2010 - Спілкування за вишивкою
| | Вхід у форум

Середа, 2016-12-07, 11:11 PM
Головна » 2010 » Жовтень » 3 » Добрі чари з легкої руки
6:55 PM
Добрі чари з легкої руки
Майстер-клас з Сокальської вишивки для учениць мурманської школи
З приходом зими, та саме в часі вечорниць, в селах, та й навіть у містах України, дівчата та старше жіноцтво брались до рукоділля. Найпоширенішим і найулюбленішим заняттям дівчат і молодиць (а іноді і хлопців) у цей час було вишивання. Адже це було обумовлено не тільки розкішним розмаїттям візерунків, які хотілося відшити, але ще й з тих міркувань, що в такий майстерний спосіб кожна дівчина ладнала собі майбутній весільний посаг, тобто придане.

Відтак, вишивали велику кількість рушників, хусточок, готували весільну сорочку собі та нареченому. Мінялися часи і покоління, західноєвропейська мода вдавалася до своїх хитрувань і спокус, накидуючи нам свої смаки і уподобання, але українське, народне, утворене своїми руками, - і до цих пір в пошанівку та в моді.

В нашій мурманській «Лелечій» громаді майже всі жінки та дівчатка не відбігли рідних традицій і залюбки беруться до вишивання. І ми з радістю відгукнулись на пропозицію керівництва однієї з мурманських шкіл провести майстер-клас по вишиванню для учениць школи. Кожна наша майстринька облаштувала куточок зі своїми роботами. Це і Тамара Ніжнікова, і Світлана Шимко, і Галина Турецька, і Катерина Олексієнко, це і автор цих рядків, та ще дехто з нашого творчого товариства.

Крім вишитих робіт виставка містила цілу низку унікальних видань по історії українського костюму, таблиць та альбомів по вишиванню. Був тут і буклет каталог Нью-Йоркського українського національного музею «Збереження спадщини. Село Угринів на Сокальщині» Велика кількість таблиць до вишиття ікон з колекції відомого у Світі українського майстра церковної вишивки отця Дмитра Блажайовського, та інших авторів приваблювала особливим колоритом та духовним змістом. На таку цікаву зустріч завітало багато дівчаток-школярок, а деякі прийшли навіть з мамами. З великим захопленням слухали гості заходу про особливості української національної вишивки, про те, чому сорочка - це Берегиня і чому візерунком слід оточувати усі елементи сорочки, аби утворювалось коло, - оберіг від лукавої сили. А з яким зацікавленням розглядали присутні наші вишиванки - і ті що були експонатами виставки, і ті, що були на нас самих!

Але майстер-клас, то є майстер-клас, - тому наші дівчата охоче показали усім бажаючим, як саме потрібно починати вишивати. Так, це був показово-навчальний експеримент. Вдаюся до порівняння, експеримент, не випадково, бо у нашому громадському творчому житті такий захід проводився вперше. І він вдався. Залишилися задоволеними і дівчатка, і їх мами, і керівництво школи. Деякі таблиці-схеми були запозичені зацікавленим ученицям, аби за допомогою сканера зробити копії. А деякі, ті що підлягають вишиттю чорними нитками, та запрограмовані певними значками ми роздарували на добру згадку, заздалегідь приготувавши велику кількість примірників. Серед подарованих нами таблиць був наш український мак, що так пасує на вишиття запасок та плахт. Сокальські візерунки прийшлися до смаку багатьом гостям заходу і ми не тільки щиро поділилися схемами цих унікальних візерунків, але й розповіли про сумну та трагічну долю села Угринів, від якого вже нема і сліду, бо воно стало жертвою сумнозвісної операції «Вісла» Прошу звернути увагу на фото з Сокальського буклету, на якому значиться, що це гурт курсів крою та шиття в Угринові (знімок датований 1928 роком).

Село Угринів було розташоване в Північно-Західному куточку Львівської області, але угринівська сорочка за способом крою принципово відрізняється від традиційної сорочки народного крою Львівщини. Очевидно, що близькість Польщі вплинула на фасон крою, бо комірець «апаш» і спереду сорочка на потаємних ґудзиках. Але, вплив торкнувся тільки крою, бо які ж узори! Яка винахідливість, розмаїтість і густота суто українського орнаменту! А чіткість хрестика просто-таки вражає подивом. А ще прошу звернути увагу на керівничок курсів, що в центрі фото. З яким смаком, щодо тієї пори, були одягнуті ті пані. Так, Україна сама являючись центром Європи, не розминалась і не розминається з модними тенденціями і уподобаннями часу, але своє національне понад усе. В такі свята, як Різдво, Великдень, День Незалежності України, або під час купальських чи троїцьких забав, українська сорочка додасть національного колориту, таємничості і привабливості.

Всім тим, хто читає ці рядки щиросердно пропоную оці самі таблиці, про які пишу з великою любов’ю і пошанівком. Роздрукуйте, відшийте, роздаруйте, - хай відшивають інші, - хай живе хрестатою сумною пам’яттю в чорних Сокальських та веселих яскравих барвах макової квітки наша історія, наша неперевершена культурна українська спадщина.
Ми нащадки цього царинного надбання нашого народу, - добрих чар з легкої руки. Тож будьмо і сівачами цього над прекрасного дару - дару вишивки, будьмо Берегинями.
До вишитого рушника
Весільний Рушничку! І Рушничку на Тризні.
Не зраджував ніде. Не зраджуєш. Не зрадь!
Ти добре послужив покривдженій Вітчизні.
У хрестиках твоїх є стьобанка і гладь.
Весняний Рушничку! І Рушничку осінній…

Спадковість родова. І рідні кольори.
В зачиненій лежати десь прийшлося скрині.
А десь і рушники були, як прапори.
Червоно – чорний слід. І Синьо - Жовтий Шлях!
Ти добре послужив невільникам в неволі.
Полоще полотно дівчатко у очах.
Тече жива вода. І оживає Воля.
Антоніна Листопад.
Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА. Мурманськ.

Переглядів: 1032 | Додав: Тalochka
Всього коментарів: 4
4 Тalochka   (2010-10-04 10:12 AM)
Шановні Мисткиньки, шановні Українці, любі Друзі, шановні Берегині!
Дуже шкода, але я так і не змогла додати чудові фото до своїх надісланих матеріалів. А ті, що й додала, вилучив адміністратов сайту. Деякі, як розумію, просто не пропустив з технічних міркувань. Я, бачте, не дуже розуміюся на дизайнерських вимогах, щодо користування сайтами, хоча й сама є одним з редакторів Незалежного сайту українців РОсії "Кобза" Відтак, запрошую на kobza.com.ua
Там, ліворуч, у показничку всіх регіональних відділів "Кобзи", Ви легко знайдете "Українське Слово" - Мурманськ. Прошу! Там стоять майже всі мої матеріали. В тому числі і ті, що сягають думкою царини етнографії. А, відповідно, і фото до них. Там і моя автобіографія з ел. адресами. А ще й до того ж, там міститься інформація не тільки про життя мурманських українців, а й про творче просвітянське життя українців від Мурманська до Далекого Сходу. Надсилайте нам свої матеріали і фото, також таблиці. Адже вишиванкове диво прикрашає усенький Божий Світ. І в українських Громадах РОсії шанують, плекають і розповсюджують таке непевершене мистецтво, як УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА... І ВИШИВАЮТЬ! До нас, на "Кобзу", яке фото прийде, таке й приймуть. Наш гол. редактор, пан Василь Коломацький, дасть раду будь-якому фото і воно буде доступне всім тим, хто забігає на нашу "Кобзу" До зустрічі на "Кобзі" ! Пишіть. Щиро - Наталя Литвиненко - Орлова - Мурманськ.

3 Tana   (2010-10-03 7:15 PM)
Тalochka, вітаємо на сайті і у спільноті! Дякую за таку цікаву розповідь і Ваші справи, які оспівують і продовжують традиційне мистецтво вишивки. Так приємно, коли інтернет-простір скорочує географічну відстань, бо ми всі займаємось однією хорошою справою...
Успіхів і натхнення, сподіваюсь, ще неодноразово зустрінемось у відповідних гілках форуму.

1 Bullet   (2010-10-03 7:03 PM)
Дякую за сміливий крок і публікацію Вашої статті на нашому ресурсі.

Та всеж хотілось би, щоб тут були присутні фото, на яких Ви кілька разів посилаєтесь в тексті.

Ми не вітаємо сліпе копіювання текстів *аби було*. Наш ресурс є досить відвідуваним, тож давайте дотримуватись мереживного етикету wink


2 Тalochka   (2010-10-03 7:08 PM)
cry Ой, дякую, дякую, за такий швидкий відгук. Приймаю зауваження, щодо відсутності фото, але чомусь не причепилося. Або ж я не зуміла. Бо вперше на сайті. Фото є чудові до цього матеріалу. Я намагалася прищепити хоч одне і була певна, що воно вийде... Дякую ще раз. Щиро - Наталя. Мурманськ.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]