| | Вхід у форум

Вівторок, 2024-04-16, 5:49 PM

Правила дописування у форумі. Будь ласка, читайте їх :)

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Модератор форуму: Tana, lady-v, Dmutrik09, Oленка  
СПІЛКУВАННЯ ЗА ВИШИВАНКОЮ » Обмін досвідом » Творчі майстерні » Оленчина кімната відпочинку (Або Українці за кордоном!)
Оленчина кімната відпочинку
OленкаДата: Четвер, 2011-08-18, 11:52 AM | Повідомлення # 1
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Вітаю з відкриттям власної майстерні! smile
Сьогодні я дізналась про чудові новини в житті нашої американської форумчанки Ольги Оленки і не можу пройти мовчки, відчуваю, що перед моїм від"їздом просто зобов"язана створити таку тему для Олі!!
Оля, чекаю на хвастушки вишивками НАРЕШТІ! smile
Далі в цьому повідомленні всі тексти додані Оленкою!
-------------------------------------------------------------

ВИПАДКОВО СТАЛОСЬ ТАК, ЩО ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ СТАЛО З"ЯВЛЯТИСЬ НА КОЖНІЙ СТОРІНЦІ. МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ.

А також я вирішила добавляти сюди те що є для мене найважливішим на протязі місяця, або на данний момент. Іноді тут будуть з"являтись мої віршики, оповідання, і можливо роботи, над якими я буду працювати.

Таблиця порівняння кольорів ниток від різних виробників тут.
Табличка порівняння ниток Cosmo з ДМЦ (Ті що у Олі-Калини) ТУТ
Різні техніки вишивки (відео)



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
ТетянаДата: Четвер, 2014-01-02, 11:15 AM | Повідомлення # 861
Активіст форума
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 773
Нагороди: 2
Репутація: 315
Статус: Offline
Цитата Oленка ()
У кого є ця книга?
У мене. Щось треба подивитись? Але я буду на зв"язку після 5-го.
 
OленкаДата: Четвер, 2014-01-02, 12:15 PM | Повідомлення # 862
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Тетяна, після 5того влаштовує. Дякую  за відгук!


"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
вишивалочкаДата: Четвер, 2014-01-02, 10:09 PM | Повідомлення # 863
побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 148
Нагороди: 0
Репутація: 27
Статус: Offline
Oленка, книга є, у донечки в фото- а дома надрукова, які сторінки потрібні B)
 
a-straДата: Четвер, 2014-01-02, 10:30 PM | Повідомлення # 864
Активіст форума
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 808
Нагороди: 0
Репутація: 298
Статус: Offline
Oленка, З новим роком!!!!
От і я вставлю п'ять копійок. З приводу змін. У нас в Україні всі живуть напівцінностями, напівправдою, напівзаконом. Тому і скрутно так. Тому і при владі такі достойні нас. Наша країна потребує неабияких змін. Нам заливають очі, споюють, зкурюють, здурманюють нашу рідну країну і народ. Кажуть, що народ наш пив споконвіку. Неправда!!! В Київській Русі не пили взагалі, а тим більше жінки. Це було соромно, і неприпустимо. Пияцтво розвивалось коли Петро І привіз європейські звичаї і мав з цього зиск. Адже це завжди було суперприбутками.
Також я недавно задумалась чому наша країна живе так хєрово. Наче і люди не гірші від інших народів, а інколи навіть і розумніші, з такою історією, з такою душею. Чому?! А тоді неначе в голові відповідь народилась: бо немає поваги ані до закону людського, ані до закону Божого. Не бояться переступати закон, бо хто платить той і правий! І Бога не знають. Свічки, обряди, то є добре, але хто відміняв Божі заповіді?! Не вбий, не вкради, не бажай чужого, не роби перелюбу! Люби Бога, люби ближнього. Тут були праві, починати треба з себе. Бо красти потроху і казати, що всі так роблять, то не є виправдання. Моя робота, наприклад, має таку специфіку, що всі, вирішуючи питання, беруть собі накидують так званий процентік, за послуги. Коли я прийшла до Бога, для мене це було дуже важке питання, оскільки життєві обставини склались так, що мені тоді конче були потрібні гроші. Але я прийняла для себе рішення, що ні за яких обставин я не буду цього робити. Звичайно, я є білою вороною в себе на роботі, але мене це не лякає. Я маю мир із собою, із своєю совістю, а найголовніше, - з Богом! В очі шефові по-іншому дивлюсь. Тому починаймо роботу над собою, а тоді гляди і країна стане краще!
Вибач, Оленко, що і я тобі насмітила, але не могла змовчати.


"Всегда радуйтесь. Непрестанно молитесь. За все благодарите" 1 Фес. 5:16-18 )))))

Запрошую до моєї майстерні!
 
OленкаДата: Неділя, 2014-01-05, 11:44 PM | Повідомлення # 865
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Всіх вітаю зі Свят Вечором та Різдвом Христовим! Бережімо наші традиції. Щоб старі колядки співались і нові нарождались.



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
галюняДата: Понеділок, 2014-01-06, 0:06 AM | Повідомлення # 866
перехожий
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 10
Нагороди: 0
Репутація: 10
Статус: Offline
Oленка, Дякую за колядку. Я її завжди прошу співати свою куму...дуже її люблю.
Вас також зі святами!!!
 
OленкаДата: П`ятниця, 2014-01-10, 11:35 PM | Повідомлення # 867
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
  
Життя...
Більшість з нас і незадумується яке воно, насправді коротке, років до сорока. В сорок років всі зупиняються і дивляться назад, на прожиті роки. Тільки не думайте мені сорок... Трошки більше маю. Саме в той момент у батьох людей виникає «Криза середини життя». Я вважаю себе везучою... За словами моєї мами, те що життя коротке я знала років з 5. Я весь час спішила робити як можна більше,як можна швидше, завжди боялась не вспіти...і смішна річ, хотіла віднайти «срєдствіе від смерті», так я казала.  Але...
Від першого мого дня народження пройшло багато років... У когось, звичайно, пройшло більше. Доросліші на мене дивляться і думають, що я ще маю багато часу по-переду... А я дивлюсь на всіх, на доросліших і на молодших і думаю: нам всім відпущено достатня кількість часу, треба тільки його використати розумно. А хто знає, як це розумно? Я думаю, що роблю щось хороше і розумне в той момент, коли його роблю, а проходить час і воно мені перестає здаватись таким уже потрібним і розумним. Єдине що дійсно було розумним – це народження дітей. А все інше – це метушня.
Чому я вирішила це написати? Вчора я шукала рецепти у мами в записничку, наткнулась на маленький, пожовклий листочок, видертий з  записничка. Як правило, я не читаю нічого того, що не призначалось для мене, а тут хто його знає чого, прочитала.
А там друкованими літерами, простим олівцем написано: «Як я хочу прожити своє життя». Оля (моя
дівоча фамілія) І дата стоїть 14 січня 1970 року, під ним 10 пунктів:

1. Прожити так, що б нікого не ображати і самій не ображатись, бо самій буде боляче
2. Завжди допомогати всім хто в біді, щоб біди було меньше
3. не чекати що хтось прийде мені на допомогу, поряд може нікого не бути
4. завжди віповідати за свої дії, не шукати винуватого, винувата сама
5. Слухатись татка і маму, вони завжди будуть старші
6. Мати трьох діток, двоє посваряться – третій помирить
7. Цінувати прекрасне
8. Стати лікарем, щоб всі були здорові
9. Винайти "средствіє від смерті" , я не хочу вмирати, може ніхто не хоче
10. Читати цей план кожного Дня народження, щоб не забути

Я не пам’ятаю як часто я його читала і чи читала в загалі. Я про нього забула. А от мама зберегла, як і не велику кількість моїх листів, я не дуже щедра на них була. На те вона і мама. І отвсю ніч я думала чи дотрималась я цього дитячого плану.

Перший пункт. Чине образила когось – образила.
Перше що на розум збігає моя бабуся, таткова мама і ті млинці, що я їй не спекла. Точніше спекла, але не так. Я печу дуже добрі млинці, ще з дитинства. Вони не дрожджові, але дуже пухкі. Бабуся їх любила. І от я, п’ятнадцятирічна, на її  прохання «спечи мені одного млинчика» - спекла. Завела тісто і вивалила його у
сковородку. З того тіста можна було б десять млинців спекти. Млинець вийшов пухкий, але завеликий і за товстий... і трошки підгорілий. Бабуся вже не ходила,я принесла його їй в кімнату і подала. Ніколи в своєму житті я не забула її погляду, якогось такого з дитячою образою і той голос... В ньому бриніли сльози, як і в її очах – «Олюня, я ж малеееньго хотіла, такого як ти завжди печеш». От тільки не пам’ятаю, чи спекла я таки їй млинця, як вона хотіла. Але дуже добре запам’ятала як кепсько я тоді себе почувала. Скоро бабуся поїхала (відвезли)її до моєї тьоті, і вже живою я її не бачила. Пам’ятаю як вона сідала в таксі і вже сидячи висунула голову сказала «Ти дуже добра дитина, такою і будь», і я подумала про той млинець. Так що я дуже
тепер добре зрозуміла, чому я так написала у першому пункті. Шкода, що написавши зразу забула. Були мабуть і інші випадки, але не пригадуються... Так і хочеться вірити, що це була найгірша образа, яку я ненесла кому небуть.
По другому пункту,
тут дуже важко... Я старалась допомогати, але чи всім змогла допомогти? Точно не всім – одне втішає – завжди допомагала від чистого серця.
Третій пункт
я виконала
. Точно виконала. Все старалась сама робити, рідко зверталась до когось та і то, не з дуже важкими проханнями. Більше подай будь ласка, або напиши, або підправ. Нічого такого що могло б сильно незручнити людину. І насправді ніколи не чекала що зробиться. Не зважаючи що я це виконувала, вважаю що це було
помилкою. Нічого страшного, якщо хтось допомагає від чистого серця. Це добре.Коли дуже важко, дуже добре що хтось пропонує підтримку. Не користуватись нею не розумно і не ввічливо. Добре що вмираю не взавтра, є час на виправлення.

Червертий пункт.
Стопроцентно згодна з тим, що все трапилось в моєму житті, трапилось тому, що я така яка я є. Хороша чи пагана, але така яка я є. Нікого не можу звинуватити, бо завжди був вибір. Влюбій ситуації завжди більше ніж один вихід, це вже від нас залежить який ми зробимо. Головне зробити його самостійно і потім бути готовим до наслідків. Нажаль, навіть якщо в момент вибору він здається єдино правильним, пізніше він може таким не виявитись. Але ж знову, знайти винуватого завжди можна, бо хтось був поряд, щось зробив, щось сказав... Заключний крок він завжди самостійний. За роки впевнилась – там де немає виходу – він є, просто гарно захований
П’ятий пункт.
Прийшло до висновку до батьків прислухатись треба. Завжди. Бо насправді, якими дорослими ми б не були, у них завжди буде більше досвіду, на ціле наше життя більше. Чи треба завжди слухатись, ну мабуть коли тобі сім років, то треба слухатись завжди, а от після повноліття можна мати і свою голову на плечах. Як би ми не хотіли цього, вічно вони жити не будуть. І тут, мушу сказати, в цьому винна суто я одна. Перескакую до
Пункту дев’ять
– от тут катастрофіний провал. Єлексіру я не винайшла. Каюсь, навіть і не працювала в цьому напрямку. останній раз пам’ятаю варила який узвар років у десять, але він не зберіг життя бідній кішці,вона все одно від старості померла.

Шостий пункт
провалився теж. Дітей тільки двоє. Сподіваюсь, що у них розуму хватить знати, що рідніших за них самих, у
них нікого не буде. Що хватить мудрості миритись самостійно, якби ще і не сваритись хватило мудрості... Хоча, живуть сім’ї наче і не сваряться але і не дружать. Дасть Бог, мої діти дружитимуть завжди.

Сьомий пункт
–дуже вдався. Прекрасне я ціную. Мені пощастило народитись на чудовій планеті де стільки прекрасного, що просто не можна не цінувати. Що стосується краси створенної людиною -треба віддати належне моїм дідусям, бабусям і батьками за те що навчили і любити красу рук людських і творити її своїми руками. Забули тільки торбу з часом дати, щоб запас завжди був на всі задумані мною творіння. А то,  я завжди з більшою кількістю задуманих проектів, ніж створених
Восьмий пункт
–тут можна сказати мала журавля в руках, випустила. Тепер і синиця і журавель десь літають. Може хтось інший спіймає, хай щастить. Але все чому я навчилась я використовую на користь людям кожний день. Так що сказати що повністю провалила не можу, тільки частково. Хоч звичайно, це моя найбільша мрія була, боляче що
зараз нею не живу. Але я допомагаю іншим жити цією мрією, і це дає задоволення.

Дев’ятий і десятий пункт не відбулись. Дев’ятий я просто завалила, а листочка я загубила, і забула про нього.
Так що як казав
Чебурашка: «Как шумели, так и виштупіли»
Прикріплення: 1025095.jpg (48.5 Kb) · 4195966.jpg (42.5 Kb)



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
BulletДата: Субота, 2014-01-11, 2:21 AM | Повідомлення # 868
маніяк графічних ліній
Група: Администраторы
Повідомлень: 11630
Нагороди: 7
Репутація: 1033
Статус: Offline
Цитата Oленка ()
 За роки впевнилась – там де немає виходу – він є, просто гарно захований

Дуже сподобалась ця фраза,Оля, ти молодець:)

Цитата Oленка ()
Але все чому я навчилась я використовую на користь людям кожний день.

Яке у тебе хороше і правильне життя! Так і буде. Дай бог! smile

Оля, побільше тобі хорошого настрою, і щоб спинка не боліла, і щоб домашні були здорові, і щоб чоловік був добрим завжди-завжди, і ще купа всяких ЩОБ smile



Чарівниця - Берегиня форуму - 2012
моя майстерня на форумі
Приватна скринька на форумі заповнена. Пишіть тільки на elisa@ukr.net
 
Сестра_ЮліяДата: Субота, 2014-01-11, 4:03 AM | Повідомлення # 869
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 1598
Нагороди: 16
Репутація: 564
Статус: Offline
Oленка, чудові пункти! І такі мудрі як на юний вік. Я й зараз так доладно не складу
 
OленкаДата: Субота, 2014-01-11, 4:14 AM | Повідомлення # 870
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Цитата Bullet ()
Яке у тебе хороше і правильне життя!
Ціную твій гумор. Дякую за підтримку, моя ти хороша.
Як каже про мене мій син - "Мама ти не проходимый пессимист, который живет как оптимист".
:(   
Цитата
і щоб спинка не боліла,
  Теж, дякую. Хай би, вона тебе почула, я уже їй в голос почитала твоє побажання. Побачим.



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
OленкаДата: Субота, 2014-01-11, 4:17 AM | Повідомлення # 871
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Цитата Сестра_Юлія ()
такі мудрі як на юний вік
Я смерті завжди боялась. Вона якось завжди поруч ходила.  І від образ часто малою плакала. Братик у мене був маленький, а я хотіла сестричку, от і казала завжди батьками що мати треба троїх.
А все інше хтось з дорослих мене навчав весь час, якою треба бути в житті, так я і звикла це сприймати.Думки у дітей рано формуються, потрібний тільки не байдужий дорослий, який допоможе їх правильно сформувати. Скоріш за все, що бабуся Ліза, беручи до уваги українську мову, поруч сиділа. Вона вчителькою була, і багато займалась зі мною, коли приїзджала. А це був той самий рік, коли мама прикута до ліжка лежала і ми не знали що буде далі. Вона тоді всю зиму в нас жила, а мама лежала. І Костик, мій братик дуже маленький ще був, мені 6 йому 2. Так що я думаю що вона мені значно допомогла в викладенні моїх думок biggrin . Подорослішала я і справді дуже рано. Зараз мама шкодує, що дитинство у мене коротке було, а я ні. Яке було таке було в цілому - щасливе. От лікарем завжди бути хотіла. Кажуть в роки три, коли ми ще в Пірново жили, батьки там практику після мед. інституту проходили, на питання "Ким бути хочеш", дурне таке питання до маленької дитини - відповідала "Лікарем або лікариком" Мама терапевтом була - лікар, батько - педіатр, лікарик. Так що мудрість, то від дорослих, я її тільки на папері записала. А знайшовши через багато років, якраз на передодні цікавої дати, вразилась що збереглось. 
"Средствіє від смерті" - мене цім часто підкалували в дитинстві, сиджу щось роблю, дуже сконцентровано питають - Що знову "Срєдствіє від смерті" винайти стараєшся. Ех, де воно теє дитинство, пролетіло як пташка над головою...



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
OленкаДата: Субота, 2014-01-11, 4:32 AM | Повідомлення # 872
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Сестра_Юлія, Дякую що завітала на вогник.


"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
TanaДата: Субота, 2014-01-11, 10:31 AM | Повідомлення # 873
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 7330
Нагороди: 6
Репутація: 1080
Статус: Offline
Oленка, план прекрасний і виконаний пристойно; а ще ж попереду скільки можна в онуках втілити! Вітаю із нахідкою і споминами!

Координую Довгобуд "Виплекана сорочка"
Моя майстерня

Чому закладинка – найкращий подарунок?!
"Чарівниця-берегиня форума-2010"
Чарівниця - Хранитель традицій і увіковічнювач їх в сучасності і майбутньому - 2012
 
OленкаДата: Субота, 2014-01-11, 1:05 PM | Повідомлення # 874
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 3026
Нагороди: 0
Репутація: 540
Статус: Offline
Цитата Tana ()
Вітаю із нахідкою і споминами!
Дякую, Танюша. Останні дні багато споминів. Різних...



"Якось буде... - ніяк не буде!.."
Галина Чайка (Лановенко)
 
shtynkaДата: Субота, 2014-01-11, 1:25 PM | Повідомлення # 875
Мудра людина
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 2304
Нагороди: 0
Репутація: 317
Статус: Offline
Oленка, чудовий листочок, дякую що поділилась із нами. Кожна людина може стати безсмертною своїми справами. Хай не фізично, та залишити по собі пам"ять можна і не одним способом. Хто повторює себе через рід, хто через професію, кожному своє. Головне щоб ні за те ні за інше не було соромно.
Я гадаю, в тебе все вдалось.

А спогади іноді теж потрібні, та коли вони надто великою хмарою валять - вибирай найкращі, найбільш приємні. 
Все буде добре!


Моя майстерня
 
olimpiaДата: Субота, 2014-01-11, 3:26 PM | Повідомлення # 876
мешканець сайту
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 745
Нагороди: 4
Репутація: 209
Статус: Offline
Чудовий дитячий лист, але які недитячі  там роздуми. У ваші шість років було так багато мудрості. Успіхів!

Якщо в одному мене стало менше , то це означає, що десь в іншому мене стало більше.
 
BulletДата: Субота, 2014-01-11, 11:30 PM | Повідомлення # 877
маніяк графічних ліній
Група: Администраторы
Повідомлень: 11630
Нагороди: 7
Репутація: 1033
Статус: Offline
Цитата Oленка ()
Цитата Bullet ()
Яке у тебе хороше і правильне життя!

Ціную твій гумор. Дякую за підтримку, моя ти хороша


До речі, я зовсім не жартувала! smile



Чарівниця - Берегиня форуму - 2012
моя майстерня на форумі
Приватна скринька на форумі заповнена. Пишіть тільки на elisa@ukr.net
 
вишивалочкаДата: Неділя, 2014-01-12, 0:01 AM | Повідомлення # 878
побратим
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 148
Нагороди: 0
Репутація: 27
Статус: Offline
Оленка, мои года- мои  багатство! Розумні мрії у дитини - щось здійснилося, а щось - наши діти виконають.. бо мрії збуваються! biggrin тай онукам залишимо!
 
КиянкаДата: Неділя, 2014-01-12, 2:44 AM | Повідомлення # 879
мешканець сайту
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 525
Нагороди: 4
Репутація: 371
Статус: Offline
Oленка, Ви сформулювали ще в дитинстві чудові життєві своєрідні 10 заповідей. З таким філософським підходом пронести їх по життю - то велика мудрість.
Розумничка мама, що зберегла це в архів.
 
НаташаОДата: Неділя, 2014-01-12, 5:36 AM | Повідомлення # 880
Активіст форума
Група: Перевірений користувач
Повідомлень: 855
Нагороди: 0
Репутація: 182
Статус: Offline
Oленка, прочитавши ваші дитячі пунктики з подальшою розшифровкою мені нагадали генеральну сповідь за все прожите життя. Як пишуть дівчата, попереду, дасть Бог, ще багато років і можна дещо надолужити, дещо виконати краще... 
До речі я також боюсь смерті. Я яксоь про це сказала сестрі, а вона відповіла- а я боюсь старості. Напевно вона мала на увазі, щоб не залишитись одинокою, нікому непотрібною. А я боюсь якою буде смерть, і що мене чекає після її.
Тьху, ну й знайшла я про що говорити серед ночі. Всьо, йду спати.
 
СПІЛКУВАННЯ ЗА ВИШИВАНКОЮ » Обмін досвідом » Творчі майстерні » Оленчина кімната відпочинку (Або Українці за кордоном!)
Пошук:

Найактивніші форумчани за кількістю коментарів:


Будь ласка, утримайтесь від розміщення схем і зображень наступних виробників: Lanarte, Michael Powell, Margaret Sherry, Faby Reilly Designs, Solaria Gallery, Janlynn Corporation, Stoney Creek, HAED.