Bullet, Лізо ось уже і пташки у тебе цвірінькають. Чомусь перше фото мені нагадує пташок... А ось друге.....Трусенятко, справжнісіньке як у тому вірші Олександра Олеся.. ТРУСИНЯТКО
Було у нас мале трусинятко,
Маленьке,кругленьке, як курчатко.
Жило за мішком з пшеницею або під піччю,
Погуляти виходило тільки ніччю.
Мало воно ворга страшного-
Кота злорго презлого.
Бувало кіт заплющить одно око
І дивиться трусу всаму душу
глибоко-глибоко...
Щоб зробити приємність, мій синочок
Виносив труса до курчат ідо квочок,
Пускав його побігати по садочку,
Садовивйого під кущем в холодочку.
Показував горобців, сороку,
Становив його на ожину високу,
Запихав його вневеличку скриньку,
Щоб відпочив трусик хоч на хвилинку.
Або розгортав страшенно цікаву книжку
І читав йому про кота та мишку.
Вчив трусика і самого читати,
Як слід олівець між пучечками тримати.
Часом виламував бузинову гілку
І вчив його грати нка сопілку.
Коли кінчалися години науки,
Дозволялося викидати трусові різні штуки.
Трусик ставав на задні ніжки
І дивився чи немає де кішки.
Коли бачив що ніде немає,
Бувало,бігає, мячиком стрибає.
Та вмивається, вмивається чепуриться,
На личеньку ні пороху ні плямочки не лишиться.
Зате, як то воно десь почує собаку,
Не знає де подітися з переляку.
Кинеться вперед, назад, праворуч, ліворуч,
Наче пес гавкнув не за ставом, а поруч.
Отаке було у нас трусинятко,
Маленьке, кругленьке, як курчатко.
Отакий ось віршик,згадався, діти були малі то читала кожен вечір перед сном.... 
І не набридав цей віршик ніколи, як і всі вірші Олександра Олеся.
| 
| 
Так от я, досить *скромно*, да. 
- 10.03.2013 
