Спочатку був хрестик, колись давно, з самого початку вишивати учила мама. Десь у магазині купили такі гарні пластмасові пяльця і тканину з великими намальованими хрестиками. Тепер цими пяльцями граються мої дочки, одна навіть уже пробувала їх у справі, але ще не час - боюсь давати гостру голку в руки.

Довгий час хрестик був єдиною технікою, яку я знала, десь до 18 років. А потім доля, яка не шукає легких шляхів, поставила мені трійку з диктанту з української мови на вступному екзамені на стаціонар гуманітарного університету, факультет іноземної філології державної форми навчання (ой, як довго і занудно звучить ). Скільки було сліз пролито через те, що я, переможець шкільних і учасник міських олімпіад саме з української мови, провалилася (забагато хотіла, без хабарів і навчатися за державний кошт ). Тепер смішно згадувати, згадувати з вдячністю. Бо якби не цей прикрий факт, то не зустрілася би я зі своїм коханим чоловіком. А ще не занурилася би у цей чарівний світ вишивки.

Трошки посумувавши, вирішила я піти на біржу праці і здобути хоч якесь ремесло, щоб руки і час зайняті були. І трапились мені на очі курси вишивальниць. Місяці зо три я чекала, поки нарешті збереться той курс і розпочала навчання. Ми вивчали машинну і ручну вишивку. Мені пощастило з викладачами - всі були професіонали. Особливо викладач ручної вишивки, заслужений майстер народної творчості України, Рябунець Орися Іванівна. Від неї я перейняла дух української вишивки і полюбила усе те, про що розповідала і що показувала ця тендітна жінка. Саме їй я завдячую тією майтерністю, якою зараз володію... Моєю дипломною роботою став рушник, вишитий білим по білому, вирізування, пряма гладь, курячий брід і мережки. Мені присвоїли 4 розряд професії "Вишивальниця", так що, можна сказати, я професіонал

Потім я вишила ще декілька рушників і серветок, але за одяг братися не наважувалася, аж поки не народилися мої дівчата - чудове джерело натхнення Так з'явилися вишиванки для доньок, а потім уже і чоловікові. Саме у той час я приєдналася до форуму Спілкування за вишиванкою. І до цього часу ви, дівчата, є моїм джерелом надхнення і творчої наснаги. Дякую величезне вам за це!

Goncha, Юля, ми з тобою майже колеги - я навчалась на гуманітарному факультеті (українська філологія), потім паралельно вступила на факультет іноземних мов, тож я філолог і вчитель та перекладач з англійської та української.

До речі, у нас на біржі праці курсів вишивальниць немає, мені там якось пропонували "перекваліфікацію", щось типу "зварювальне діло" (так неприємно було, отримала дві вищі освіти, а запропонували пройти курси та йти на завод...)

Але раптом хтось після моєї не дуже веселої (ви вже вибачте, яка є ) розповіді надихнувся цією технікою, можу поділитись уроком з журналу Бурда, по котрому я вчилась. Урок знаходиться в ЦЬОМУ АЛЬБОМІ.

Додано (2011-02-18, 7:46 PM)
---------------------------------------------
А ще декілька років тому від подруги заразилась вишивкою стрічками, але спромоглась лише на простенькі стібки (проте декупажем на тканині та деревині в цій своїй роботі я пишаюсь ;))) )

Я не вишиваю, я просто дуже люблю вишивку. ;) Але я в'яжу. )))

Mtv, вітаю з виходом в ефір!