Думаю, що для багатьох мам питання вишивати малюкові сорочечку чи ні не стоїть.
Звісно, що вишивати.
Але яку? Звісно, що най-най-найкращу.
Проте, треба пам"ятати, що вишивка - то магічна дія. І деякі візерунки для дитини є завчасними. особливо, якщо говорити про зовсім маленьких діточок.
Багатство орнаменту свого піку набуває у весільному одязі, а потім з часом зменшується.
Сорочка за українською світоглядною системою є другим тілом людини. адже недаремно багато магічних обрядів виконувалися оголеними жінками, де оголеність відповідала безтілесості, і сприяла кращому зв"язку з потойбічним світом.
Немовля лише формує своє тіло. Тому з його одягом було пов"язано багато забобонів. Всі знають заборону вивішувати дитячий одяг проти заходу сонця - бо дитя буде хворіти. Сонце вирушає у потойбічний світ, і залишивши сорочечку - символічне тіло дитини, ви теж відправляєте його в потойбіччя. з дитячого одягу не можна було робити ганчірки - бо стираючи тканину, ви будете руйнувати тіло дитини, яка її носила.
перша пелюшка дитини - це був спід материнської сорочки. Мати не лише фізично будувала тіло, а й формувала його на енергетичному рівні через свій одяг.
Перша сорочечка - льоля - шилася із крижма, яке приносила кума, і в яке загортали дитину коли вона отримувала своє ім"я - першу ознаку своєї людської істоти. адже пам"ятаєте, що померлі неназвані діти не переходили у світ мертвих до правщурів, а залишалися потерчатами на цьому світі.
Дитячий одяг мав вигляд незакінченого, він не зашивався під пахвами. одягався рубчиками назовні - показуючи цим незавершеність дитячого тіла, його обмежені функції. Часто до трьох років дитя мало одну сорочечку, максимум дві - на зміну.
це зберігало енергетичну цілісність тіла. Хто має дітей, і сам міг спостерегти, що часто діти не люблять зміну одягу, або надають перевагу одній якійсь речі.
Тут же треба згадати і поширений в наш час секенд хенд. Якщо вже ситуація в сім"ї така, що без ношених речей не обійтися, то краще щоб це був хтось із рідні, здоровий фізично.
По тому як дитина зростала та міцніла і одяг її ставав все більше схожий на одяг дорослої людини, і кількість його збільшувалася.
Деталі одягу додавалися поступово: спочатку поясочок, потім штанці або спідничка, уже в підлітковому віці дитина отримувала своє перше взуття та зимовий одяг.
В цьому був не лише економічний сенс, більшість селян жили достатньо заможньо, це був перш за все ініціаційний процес. Дитину поступово вводили у світ дорослих людей. І отриманий новий одяг марекерував зміни, які відбуваються і житті і в психіці дитини.
Він наочно показував, що дитини перейшла певний рубіж, у який назад воріття не має, вона мала поводити себе відповідно до свого нового статусу, і зміни цього статусу бачили всі оточуючі, що надавало самоповаги і впевненості: уже не якийсь там безштанько, якщо вже в штанах, то має певні права і обов"язки у сім"ї.
Нажаль, сьогодні естетична роль одягу взяла перевагу над ритуальною, і тому з"явилися як гриби після дощу дитячі психологічні кризи: першого року життя, третього, сьомого, підліткові кризи.
Якщо простежити за народною педагогікою - то це якраз час зміни одягу в дитини та зміни її обов"язків у сім"ї. Час ритуального переходу.
У наш час дитина занадто рано починає відчувати себе на рівні з дорослим і психологічно не справляється із навантаженням, яке накинули на неї дорослі в угоду своїм естетичним та соціальним забаганкам.
Але якже все таки бути з вишиванкою?
Додано (2010-01-20, 3:22 Pm)
---------------------------------------------
Викладаю типи швів, які етнографами фіксувалися як дитячі - оздоблюючі.
Смерічка.
Це оздоблювальний шов, який застосовують переважно в дитячому одязі.
Шов «смерічка» вишиваємо зліва направо. Нитку закріплюємо і голку виводимо на лицевий бік.
Відраховуємо 6 вертикальних і 3 горизонтальні нитки, вколюємо голку. Відрахувавши 4 вертикальних нитки вліво і 2 горизонтальні нитки вниз, виколюємо її.
Голку виводимо і робимо такий же стібок у протилежний бік. Стібки з вивороту
лягають під кутом, лицеві стібки перехрещуються в центрі шва.
Додано (2010-01-20, 3:22 Pm)
---------------------------------------------
Шов "Смерічка", відомий ще під однією назвою - сосенка.
Попри всю свою нескладність в орнаментуванні та виконанні, цей шов має глибокий символічний зміст.
Сосна - це земне уособлення Світового Дерева. Вона знаменує собою єдність трьох світів божественного, людського і потойбічного, або ж єдність у життя людини народження і смерті.
Ритуально сосна, або ж її зображення, використовується в календарних річних обрядах та в обрядах родинного циклу, такі як весілля, похорони.
Серед річних відома нам усім новорічна ялинка. Як різдвяне дерево на Україні ялинка використовувалися задовго до рішення Петра 1 прикрасити нею царське свято. В ніч коли помирає старе сонце і народжується нове, молоде та сильне, ми вносимо символ єдності божественного і людського у свою оселю, або ж прикрашаємо, за європейською звичкою, двері ялиновим вінком.
Сосонкою прикрашають писанки на Великдень, святкуючи смерть зимового сонця Коляди і народження весняного Ярила.
Відігравала сосна важливу роль і в ініціацій них обрядах, для яких теж характерно поєднання смерті і народження.
Так весільне дерево, гільце, зачасту являло собою ялинову гілку або ж молоду ялинку чи смерічку. Всім відомі весільні шишки, які роздають гостям, проводжаючи їх додому.
Якраз ялинка символічно і вказує на ті процеси, які в на цей момент відбуваються у житті молодого і молодої, адже молода помирає як дівчина і народжується як жінка, молодий помирає як парубок і народжується чоловіком.
Під час похорон теж використовують ялинові вінки, а деякі види хвойних дерев висаджують на могилах, наголошуючи, що тут померла людина, а в іншому світі з’явився дух пращура.
У процесі народження дитини ми теж маємо символічну смерть плоду і народження немовляти, тому використання цього шва на дитячому одязі вказує на процес ініціації, який зараз переживає новонароджений, і, одночасно, захищає його в цей найбільш уязвимий момент його життя.
З часом, в міру того як дитя підростатиме, до цього шва можна додавати солярні символи, адже дитя символічно дорівнює новонародженому сонцеві. Таке поєднання сосенки і солярного символу характерно для великодневих писанок.
На мою думку, поєднання сосни і солярних знаків можна використовувати років після 5, коли активна, чоловіча енергія зростає і дитина вже може щось допомагати по господарству.
Додано (2010-01-20, 3:24 Pm)
---------------------------------------------
Хрестикування («оксамитовий» шов)
Застосовують для оздоблення дитячого одягу, а також як декоративний шов.
З лицевого боку він являє собою перехресні стібки, а з вивороту — дві паралельні прямі
з маленькими стібками. Голку виводимо на лицевой бік тканини, з лівого боку ведемо по діагоналі вправо і набираємо на неї 2—3 нитки основи, витягуємо робочу нитку і ведемо по діагоналі вправо, набираемо знову 2—3 нитки основи і т д.
Хрестикування, або ще інша назва - козлик, теж досить простий у виконанні, що вказує на значний вік цього візерунка, адже орнамент розвивався від простого до складного.
Коза та козел у багатьох світових релігіях є символами плодючості.
У нашій культурі Міфічна Коза обходить оселі на Різдво, прославляючи новонароджене Конце-Коляду.
Іронічний вислів „Наставити роги”, мабуть, не треба пояснювати, але по своїй суті він теж пов’язаний з процесом дітонародження
На візерунку можна виділити дві чаші, одна стоїть рівно, а інша – перевернута.
Рівна чаша несе в собі материнську енергію, збираючу, а перевернута – батьківську, даючу.
Енергії врівноваженні, взаємодоповнюють одна одну, як доповнюється елементи візерунка за допомогою спільних частин.
Як у дитині порівну материнських і батьківських генів, так і в орнаменті гармонічно пов’язані чоловічі і жіночі сутності Всесвіту.
Використання цього шва гармонізуватиме потік енергій, які проходять через дитину в будь якому віці. Ним можна поєднувати окремі деталі одягу, щоб приховати шов. Так часто робили наші пращурі, вірячи, що одяг має бути із суцільного шматка полотна, тому використовували цей шов для надання цілісності окремим частинам. Це також моє глибокий енергетичний зміст, так як зшитий таким чином одяг творить довкола дитини цілісний простір, без розривів, які б могли нанести шкоду ще не зміцнівшому організму.
Цим візерунком можна обробляти краї виробу, з метою очищення простору, на який буде нанесений інший символ. Тоді дія такого оберегу не буде засмічуватися впливом інших сил, яких на цю мить ви прагнули б уникнути.
Додано (2010-01-20, 3:26 Pm)
---------------------------------------------
Розсипний хрестик (напівхрестик)
застосовується для оздоблення дитячого одягу, він виконується однаковими за величиною стібками подіагоналі в обидва боки.
Може бути виконаний як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках.
Додано (2010-01-20, 3:26 Pm)
---------------------------------------------
Ланцюжок (тамбур).
Використовується для оздоблення дитячого одягу, сорочок, рушників. Цей оздоблювальний шов з лицевого боку має вигляд замкнутої петлі, а з вивороту — суцільної строчки.
Тканину потрібно пересувати зверху вниз. Голку з робочою ниткою виводимо на
лицевий бік і набираемо на голку 4 горизонтальні нитки. Робочою ниткой робимо петлю справа налево і виколюємо голку, знову вколюємо в те ж саме місце, набираємо 4 нитки піткання і повторюємо шов.
| 
| 
.) Вишито просто, але з любов'ю. 
